top of page

Volodymyr

Perzhylo

“Узагалі, то все політика, тріскотня — про поділ України. Що таке Західна Україна, що таке Східна? Мені це болить. Ми всі українці, в Сумах мене розуміють, за Волгою розуміють. Так-так, за Волгою цілими селами проживають українці у Саратовській, Астраханській і Волгоградській областях. Багато кого переселили сюди з земель, які у 40-х роках віддали Польщі. Я був там з фольклорною експедицією, і мене дуже вразило, як люди зберегли там національні традиції і мову, не маючи ні школи, ні церкви. Я питаю: «Чому ви розмовляєте українською мовою?» — «Тому, що це наша рідна».”

 

Інтерв'ю: Олена Адаменко

http://www.dancor.sumy.ua/articles/community/60661

03.02.2011

002.jpg

1939-2018 

Born on February 4, 1938, in the town of Oleszyce (Poland).

 

At the age of 8, during the operation “Vistula”, together with his family, he was deported to Soviet Ukraine - this is how he ended up in Lviv region.

Thanks to his mother, who had a good voice and dramatic talent, Volodymyr from childhood knew a huge number of Ukrainian songs.

 

When the young man faced the problem of choosing a profession, he with no doubts decided to devote his life to music.

He graduated with honours from Lviv Musical and Pedagogical School Named after Filaret Kolessa, worked as an artist of the honoured Ukrainian choir “Trembita”, studied at two faculties of Lviv Conservatory – conducting and vocal.

 

In 1968, still being a student at the Conservatory, he was on tour in Volgograd and Astrakhan as part of the concert group “Young Voices of Ukraine”. There he was struck by the Ukrainians, who didn't avoid their native language, sang their songs. Since then, he began collecting folklore – both in Ukraine and abroad. After graduating from the Conservatory, he taught music at Lviv Pedagogical School. All his life, he wrote music, worked with various musical groups and ensembles, was a soloist of the choir chambers “Trembita” and “Boyan”. Under the direction of Professor Yevhen Vakhniak, he organized the “Pidhiria” song and dance ensemble.

 

Being the artistic director and deputy director of the present-day Palace of Petrushevych, he led the male choir "Surmy". He sang in the male vocal quartet "Pobratymy", was its leader. The repertoire of the team was oriented to the diaspora. They used every invitation to go on tour. He brought to the east Ukrainian classical literature, songbooks, school textbooks, books on the history of Ukraine, national flags and emblems (at that time – unofficial).

As an invited adviser, he participated in the organization of four festivals of Ukrainian culture in the Volgograd region (1992-2000). He made several field folk-ethnographic expeditions to the East.

 

In Volodymyr Perzhylo's private notes, we find the references to the expeditions of 1975 and 1991. His main goal was to explore the state of Ukrainian folklore, education, culture and to build creative and business contacts with the diaspora. “It's not only about the recording of material, although this is the main goal. Above all, it's about the communication of local Ukrainians with “real Ukrainians” – as they call us in Transvolga region." In Lviv, he created and published a map of Ukrainian settlements beyond the Volga called “Zhovtyi Klyn”, which was included in the “Synodic Ukraine” series. He registered more than 240 Ukrainian toponyms – the names of local settlements. One of the most painful topics of his conversations and memories was his native Liubachivshchyna.

 

He loved to tell different stories about his past, with his granddaughter Diana often examined the map of the lands that Liubachivshchians had to leave. He died at the age of 81 – June 17, 2018, and was buried in the Lviv region.

Wikipedia-logo-1024x576.jpg

Бібліографія робіт В.Пержило

  • "У пошуках національних джерел". Журнал "Золоті ворота" №3, 1993 р. Деякі передруки від ст. 100 - 108

  • “Польові записи 1991 р. Волгоградщина”

  • "Хохли на Волзі". Журнал "Дзвін" 1994 р., "11-12, ст.. 170-171

  • “Українська діаспора в Нижньому Надволжі”. Журнал Народна творчість та етнографія 1993 р., 5-6, ст.62

  • “Забута гілка українського народу”

  • “З піснею від Лемківщини до Слобожанщини”

  • “Розповідь про українців, що в силу певних обставин стали хохлами” веб-стаття на сайті Українці Росії. Кобза

Посилання та бібліографія

  • Інтерв’ю з Володимиром Пержило

  • Про Володимира Пержило

  • Забута гілка українського народу

  • Українці Надволжя

  • Книги

  • Шульга Ігор. Українці Низового Поволжя та їх національне самовизначення

  • Фото з альманаху "Новий Обрій"

  • Худик Я. Лист до В.Пержила "Усе рідне - в глибині серця". Газета "Просвіта" №9 ст. 6,1992 р.

  • Северянова О. Автореферат дисертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук, Ростов-на-Дону, 1977, ст.5

  • Северянова О. Формирование и развитие говаров территории поздних заселений, изд. Саратовскогоуниверситета, 1987, ст. 122

  • Бахтієнко М. (Зошит) Контрольна робота

  1. File0033.jpg
  2. File0026.jpg
  3. File0035.jpg
  4. File0027.jpg
  5. File0037.jpg
  6. File0034.jpg
  7. File0038.jpg
  8. File0036.jpg
  9. "Bandura" Chorus. (Western Australia)

    7 on the right side - V.Perzhilo

  10. File0031.jpg
  11. File0030.jpg
  12. File0029.jpg
  13. File0028.jpg
  14. File0060.jpg
  15. File0083.jpg

Quotes from various publications and private LETTERS

"Українська діаспора у Нижньому Надволжі (Саратовська, Волгоградська, Астраханська області РФ). А що, хіба є така? — можуть запитати необізнані читачі. Очевидно, однією із причин цього є те, що нічого конкретного про українців Надволжя не знаємо."

— Volodymyr Perzhylo

bottom of page